- ворожий
- [воро/жией]
м. (на) -жому /-ж'ім, мн. -ж'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
ворожий
Смотреть что такое "ворожий" в других словарях:
ворожий — а, е. 1) Прикм. до ворог 1). || Який виявляє ворожнечу, ненависть; сповнений недоброзичливості. || Який перебуває в стані ворожнечі. 2) Прикм. до ворог 2) … Український тлумачний словник
ворожий — прикметник … Орфографічний словник української мови
агресивний — а, е. 1) Прикм. до агресія. 2) Наступальний; ворожий. 3) спец. Який хімічно руйнує речовину. •• Агреси/вне середо/вище середовище, яке хімічно руйнує тіла, що складаються з нестійких матеріалів. Агреси/вний на/мір у міжнародному праві – один із… … Український тлумачний словник
антагоністичний — а, е. Пройнятий антагонізмом; непримиренно ворожий. || Пов язаний з боротьбою між тваринами, рослинами, мікроорганізмами … Український тлумачний словник
антидемократичний — а, е. Спрямований проти демократії, ворожий їй … Український тлумачний словник
антиклерикальний — а, е. Спрямований проти церкви, духівництва, ворожий їм … Український тлумачний словник
антикомуністичний — а, е. Спрямований проти комунізму, ворожий йому. Антикомуністична політика … Український тлумачний словник
антикріпосницький — а, е. Спрямований проти кріпосництва, ворожий йому … Український тлумачний словник
антиморальний — а, е. Який суперечить принципам моралі, ворожий їй … Український тлумачний словник
антинародний — а, е. Спрямований проти народу, ворожий його інтересам … Український тлумачний словник
